Що треба обов’язково знати купуючи плуг

×

Ринок України сьогодні насичений плугами, що мають різні функціональні особливості, конструктивне виконання, техніко-економічні та інші характеристики. Як не розгубитися від цієї різноманітності? Що слід врахувати при купівлі плуга? Відповісти на ці питання допоможе наша стаття.

Для рівнинних великих ланів України плуг для загінної оранки залишається головним знаряддям для основного обробітку ґрунту. Важливо визначити, яким має бути цей плуг.

Вибираючи плуг, доцільно керуватися такими критеріями:

• можливістю забезпечити високу якість оранки з урахуванням місцевих вимог, погодних умов і термінів її проведення;
• наявністю парку тракторів;
• економічністю машинно-тракторного агрегату;
• міцністю і надійністю плуга;
• наявністю гарантійного та сервісного обслуговування, а також вартістю і доступністю запчастин.

Хоча зазначені критерії значною мірою мають самостійне значення при виборі плуга, але його експлуатація зв’язує їх у єдиний комплекс. Тому вони розпадаються як самостійно, так і у зв’язку один з одним.

Найбільш істотно впливають на врожай якість оранки і терміни її проведення. Якість визначається повнотою закладення рослинних залишків і добрив (оборот пласта) та кришенням ґрунту.

Для якісного обороту пласта слід вирізаний плуговим корпусом прямокутний (іноді – ромбоподібний) пласт повернути так, щоб його центр ваги перевалив через вертикаль і він під своєю вагою впав верхнім боком з рослинністю на дно борозни (поворот на 180 градусів).

Для якісного обороту пласта на рівнині потрібно, щоб співвідношення захвата корпусу і глибини було більшим за величину 1,27. Таким чином, якісний оборот пласта завширшки З5 см можна, одержати, здійснюючи оранку на глибину до 24 см (що забезпечується, наприклад, корпусами плугів серії ПЛН). При оранці навіть невеликих схилів глибина має бути істотно меншою. Робота з передплужниками робить це співвідношення трохи меншим. Однак у зв’язку з підвищеним забиванням плуга з передплужниками на практиці останні встановлюють рідко. Тому збільшення глибини оранки вимагає збільшення ширини пласта.

Це можна здійснити у плугах з регульованою шириною захвата. У конструкціях цих плугів передбачена установка (регулювання) ширини захвата корпусів, яка забезпечує якісний оборот пласта при різній глибині оранки.

Кришення ґрунту забезпечується формою поверхні плугових корпусів.

Зарубіжні фірми пропонують плугові корпуси понад 10 типів – залежно від ґрунтових умов і вимог до оранки. Дня українських чорноземів, глинистих та суглинистих ґрунтів якісний оборот пласта і задовільне кришення забезпечують плугові корпуси з півгвинтовою поверхнею. Такі корпуси набули найбільш значного поширення у Європі та Америці під назвою «універсальні». Оранка півгвинтовими корпусами також менш енергоємна порівняно з оранкою так званими «культурними», якими сьогодні комплектується більшість серійних плугів вітчизняного виробництва.

Важливим чинником якісної оранки є постійність правильного розташування першого корпусу і плуга відносно борозни.

Визначальним тут є агрегатування плуга з трактором, бо саме від цього залежатиме те, як рухається трактор – правими колесами по борозні чи по незораному полю. Дотримання рівності борозен залежить перш за все від навичок тракториста. Однак необхідність постійно управляти трактором так, щоб відстань від правих його коліс (гусениці) до краю борозни (за даними НАТІ, – 18-20 керуючих рухів на хвилину) була незмінною, стомлює тракториста. Але якщо трактор правими колесами рухається по борозні, яка служить напрямною доріжкою для коліс (кількість керуючих рухів зменшується більш ніж у 20 разів), то завдання тракториста значно спрощується. Рівність борозен у цьому разі залежить лише від первинної установки першого корпусу плуга відносно правих котів трактора. Регулювання такої установки можливе тільки в плугах, призначених для агрегатування з трактором, що правими колесами рухається по борозні.

Ще одним істотним чинником при оцінці якості оранки є рівнозаглибленість борозен. Важливу роль тут відіграє розташування опорного колеса плуга. Найкращу рівномірність по глибині і рівне дно борозни забезпечували причіпні плуги, у яких переднє борозне колесо було розташоване біля першого корпусу, заднє – позаду або на рівні останнього корпусу і одне польове – на рівні переднього борозного колеса. За такого розташування коліс глибина обробітку першим корпусом регулюється переднім борозним колесом, а останнім корпусом – заднім колесом. Копіювання мікрорельєфу польовим колесом призводило лише до незначного поперечного повороту корпусів відносно лінії, що проходить через опорну поверхню переднього борозного і заднього коліс. Глибина оранки при цьому практично не змінювалася. Враховуючи вирівняну поверхню борозни, по якій рухалося переднє борозне колесо, стійкість щодо глибини дотримувалася повністю.

Аналогічна картина спостерігається і при роботі плугами, агрегатованими з тракторами, що рухаються правими колесами по борозні. Передня частина такого плуга через гідронавіску спирається на задні колеса трактора (праве колесо трактора рухається по борозні), а заднє опорне колесо плуга розташоване на рівні або позаду останнього корпусу. Регулювання глибини першого корпусу проводиться тракторною гідронавіскою, яке здійснює тракторист із кабіни, якщо трактор обладнано системою автоматичного регулювання гідронавіски, або механічно за допомогою спеціальних пристроїв, що імітують систему висотного регулювання гідронавіски (такими пристроями оснащуються деякі нові вітчизняні плуги). Регулювання глибини останнього корпусу здійснюється заднім опорним колесом плуга.

Інша річ, коли трактор рухається по полю. У цьому разі у навісних плугах опорне колесо розташовують у першій третині плуга на значному віддаленні ліворуч від плугових корпусів (усі вітчизняні серійні навісні плуги загального призначення). При цьому всі нерівності мікрорельєфу повторюються плуговими корпусами. Крім того, на рівномірність борозен щодо глибини, яку забезпечують задні корпуси, накладається ще й копіювання трактором мікрорельєфу поля. Зрозуміло, вирівняність дна борозен у цьому разі гірша. І якщо гусеничний трактор може рухатися тільки по полю, то колісний доцільніше оснащувати плугами, які дають йому змогу рухатися правими колесами по борозні. Таким чином, парк наявних тракторів висуває певні вимоги до конструктивних особливостей агрегатованих з ними плугів.

Великий вплив на врожай має проведення оранки в оптимальні агротехнічні строки, що визначається продуктивністю агрегату у разі оптимального завантаження трактора.

Оптимальне завантаження трактора доцільно забезпечити за рахунок ширини захвата плуга, а не за рахунок підвищення швидкості. Це обумовило широке застосування плугів з регульованою шириною захвату.

Істотно знизити тяговий опір плуга можна при рухові трактора правими колесами в борозні, оскільки це знижує навантаження на польові дошки корпусів. При цьому можливе зниження тягового опору плуга до 15%.

При роботі колісного трактора з плугом бажано зменшити пробуксовування коліс трактора. Для цього, за інструкцією, трактор рекомендується довантажувати: ставити спеціальні вантажі або заповнені водою колеса. Довантаження задніх коліс трактора може бути досягнуто при опорі передньої частини плуга на тракторну гідродинаміку одночасно з установкою позаду опорного колеса на навісному плузі. У цьому разі частиною маси плуга і затягуючим зусиллям (від заглиблених лемешів) довантажуються задні колеса трактора, що поліпшує їх зчеплення з фунтом.

При агрегатуванні навісних плугів з колісним трактором за рахунок зазначених заходів, спрямованих на зменшення тягового опору плуга (регулювання ширини захвата, рух трактора правими колесами по борозні і довантаження задніх коліс трактора плугом), можна підвищити продуктивність до 50% при зниженні витрати пального до 22% У зарубіжних матеріалах повідомляється про можливе підвищення продуктивності до 40% тільки за рахунок регулювання ширини захвата. Важливим чинником є також рівномірність навантажень на гусениці або колеса трактора.

Цього можна досягти, якщо лінія опору плуга проходить приблизно через центр загальної опорної поверхні – посередині між гусеницями, правими і лівими колесами. Показником того, що такого розташування лінії тягового опору досягнуто, є симетричність нижньої тяги тракторної гідронавіски, вільне переміщення коліс праворуч або ліворуч (гри) на 60-100 мм. При цьому трактор не «тягне» вбік і ви рухається прямолінійно.

На продуктивність оранки впливають також технологічні зупинки пов’язані з необхідністю очищати плуг. Ці зупинки часом майже вдвічі знижують заплановану продуктивність. Вирішальну роль у цьому відіграють висота рами плуга відносно дна борозни, розташування плугових корпусів відносно рами і відстань між корпусами. При установці передплужників, через зменшення вільного простору між корпусами плуг забивається рослинними рештками, що особливо помітно під час зяблевої оранки поля з-під соняшнику, кукурудзи або якщо залишено високу стерню. Це змушує знімати передплужники, незважаючи на погіршення обороту пласта. Звільнити простір між корпусами, не погіршуючи обороту пласта, дають змогу кутозніми, що встановлюються замість передплужників. При цьому істотно поліпшує якість оранки встановлення кутознімів на корпуси з півгвинтовою (універсальною) поверхнею.

Крім відстані між корпусами, на оборот пласта впливає вільний простір над корпусом. При оранці на глибину 25-27 см надмірно сухого або занадто вогкого ґрунту, при високій стерні для вільного проходження пласта необхідно значно збільшувати відстань від дна борозни до рами або гряділя, на якому закріплено корпус. Однак при цьому зростає маса плуга, збільшується навантаження на стовпи корпусів.

Розташування плугових корпусів збоку від рами, коли вони накриті зверху гряділями, при достатній відстані між корпусами, дає змогу плугам таким розташуванням плугових корпусів практично не забиваючись працювати на найзасмічених полях.

Випробування 5-корпусмих плугів з кріпленням корпусів збоку рами у дослідному господарстві «Олександрівське» УААН (Тростянецький район Вінницької області) при оранці поля з-під соняшнику і за умов підвищеної вологості грунту показали, що плуг не забивається рослинними рештками, а оранка серійними вітчизняними плугами в цих умовах була неможливою саме з цієї причини.

Крім технологічних зупинок, визначальний вплив на продуктивність оранки мають довговічність і зносостійкість лемешів, полиць і польових дощок, міцність рами, коліс та інших елементів плуга. Але про це – у наступному номері.

Яновський Юлій Самуіловіч,
видатний винахідник України та головний
консультант конструкторського бюро ЧФ «Агра»

Актуальные вопросы почвообработки

×

1. В чем преимущества и недостатки культурных и полувинтовых корпусов?

Корпуса культурные хорошо крошат пласт, но плохо оборачивают его и заделывают растительные остатки. Для хорошего оборота пласта и заделки растительных остатков необходимо использование предплужников. Эти корпуса предназначаются для работы на чистых старопахотных лёгких и среднетяжелых почвах. Они мало применимы на связных задернелых почвах, особенно без предплужников. Культурные корпуса часто имеют приставное перо (удлинитель отвала), что улучшает укладку пласта. Культурные корпуса ПЛЕ 21.000 устанавливаются на плугах ПН-3-35 (с предплужником), ПН-3-35 (с углоснимом), ПН-5-35 (с предплужником), ПН-8-40 (с предплужником), выпускаемых ЧФ ”АГРА”. Эффективная рабочая скорость перечисленных плугов, оснащенных культурными корпусами ПЛЕ 21.000, составляет 4-5 км/час.

Полувинтовые корпуса имеют значительно более развитые оборачивающие элементы формы отвала, чем культурные. Поэтому такие корпуса хорошо оборачивают пласт и заделывают растительные остатки без использования предплужников, но слабее крошат его. Эти корпуса предназначаются для работы на связных сильно задернелых почвах. Полувинтовые корпуса П14 (”НАУКА”) устанавливаются на плугах П-3-30/45 (с углоснимом), П-5-35/50 (с углоснимом), выпускаемых ЧФ ”АГРА”.

Эффективная рабочая скорость перечисленных плугов, оснащенных полувинтовыми корпусами П14, составляет 7-10 км/час. Данный факт существенно увеличивает производительность плугов.

2. Почему оборачиваемость пласта земли зависит от соотношения ширины захвата корпуса к глубине пахоты?

Одним из главнейших требований, предъявляемых к работе плуга, является полная заделка травянистой растительности и удобрений, что достигается оборачиванием пласта травой вниз. Рабочий процесс лемешных плугов и качество обработки зависят от ширины захвата b и глубины обработки а.

Для создания устойчивого оборота пласта полувинтовыми корпусами без предплужников необходимо, чтобы соотношение ширины захвата корпуса b к глубине обработки а было k≥1,5. Например, ширина захвата корпуса 45, а глубина 30, в результате чего получаем k=45/30=1,5. Данное значение коэффициента означает что сила тяжести пласта находится правее точки опоры D (см. рис. 1), и пласт сам будет оборачиваться под своей массой.

Рисунок 1 – Схема процесса оборота пласта плугом без предплужника

Для создания устойчивого оборота пласта культурными корпусами с предплужниками необходимо, чтобы соотношение ширины захвата корпуса b к глубине обработки а было k≥1,2. Например, ширина захвата корпуса 35, а глубина 29, в результате чего получаем k=35/29=1,2. Для плугов с культурными корпусами и предплужниками коэффициент k должен быть меньше, чем у плугов с полувинтовыми корпусами. Это обусловлено тем, что предплужник первым срезает левую верхнюю часть пласта, срезаемого корпусом, идущим сзади, тем самым смещая силу тяжести пласта правее точки опоры D (см. рис. 2).

Рисунок 2 – Схема процесса оборота пласта плугом с предплужником

3. Для чего используют удлинитель стойки ПЛВ?

На плугах у которых стойка корпуса не вынесена вбок, и подрамное пространство менее 650 мм, наблюдается забивание стерней. В итоге снижается производительность и качество пахоты. Для увеличения подрамного пространства применяют удлиненные стойки или удлинители.

Удлинитель позволяет увеличить подрамное пространство на 60 и 120 мм.

4. Преимущество расположения опорного колеса возле последнего корпуса плуга

При расположении опорного колеса возле навески плуга (см. рис.3) копирование неровности поля передается на расположение корпусов в вертикальной плоскости с большей амплитудой. В результате дно борозды получается волнистое, стерня находится на разной глубине.

При размещении колеса сзади (см. рис.4) копирование неровности поля передается на расположение корпусов в вертикальной плоскости с меньшей амплитудой, чем при размещении колеса возле навески.

Ниже представлена сравнительная схема изменения расположения корпусов плуга при наезде на препятствие в случае расположения опорного колеса возле навески (а) и возле последнего корпуса плуга (б).